Триденний семінар «Технологія викриття інформаційних міфів, фейків та маніпуляцій у медіа і публічній риториці» відбувся в Києві протягом 6-8 листопада. Студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, що навчаються на спеціальності «Видавничий бізнес та сучасні комунікативні технології» Юлія Кліноцька та Катерина Бондар побували взяли у ньому участь та поділилися враженнями.

Організатором заходу була Академія української преси за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу». Спікерами виступили Валерій Іванов — президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор Андрій Юричко — медіатренер та журналіст, кандидат філологічних наук, викладач кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Олександр Гороховський — медіатренер та журналіст, засновник фактчекінгового проєкту «Без брехні». Про «Фонд Фрідріха Науманна за Свободу» розповідав Володимир Олійник, координатор проєкту в Україні та Білорусі.

Протягом трьох днів учасники семінару детально вивчали поняття факту, фейку та інформаційного міфу. Валерій Іванов презентував новий посібник «Як можна протидіяти фейковим новинам?», надрукований та перекладений АУП за підтримки «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу». Також спікери розповідали про принципи перевірки інформації, фактчек, механізми аргументації, політичні виступи.

— Фейк — це навмисно створене повідомлення, яке містить вигадану або викривлену інформацію. Така інформація розповсюджується навмисно, цілеспрямовано і по найбільш ефективних каналах. Увага до фейків підтримується системно і цілеспрямовано, як правило, штучно, — розповів Олександр Гороховський.

Також, за його словами, великою проблемою є інформаційні міфи. Варто зазначити, це гучне повідомлення, яке легко сприймається та запам’ятовується, має ознаки правдивості, але першоджерело такої інформації знайти дуже важко.

Учасники виконували багато практичних вправ задля кращого засвоєння знань. Наприклад, шукали фейки, створювали історію за ключовими елементами, перевіряли першоджерела. Однією з практичних вправ також було визначити геолокацію, час та оригінал зображення. З цим завданням справилися майже всі команди дуже швидко. Користувалися в такому випадку «підказками» на фото, серед яких: афіші, курс валют, архітектура і навіть ширина колій трамвайного шляху.

— Деталі — це «ключ» до розкриття фальсифікацій і фейків, — пояснив Олександр Гороховський.

Андрій Юричко запропонував своєрідну гру за мотивами казки «Семеро козенят». Кожен із гравців отримав свою літеру, яка пояснювала їхню роль: літера «К» означала козеня, «М» – мама, «В» – вовк. У «вовків» та «матусь» було завдання переконати «козенят» впустити їх додому. У результаті тільки у двох із п’яти випадків учасники шляхом голосування змогли виявити, хто є ким. На прикладі цієї гри тренер пояснив принцип дії виборів.

— Ми спокійно ставимося до того, що нами маніпулюють. І це страшно! — доповнив Валерій Іванов.

Багато теорії, закріпленої практичними кейсами, штурмували разом із журналістами наші студенти-видавці. Наприкінці всі отримали сертифікати про участь у семінарі.

— Це було незабутньо. Лектори розповідали про інформаційні міфи, ботів та фактчекінг із професійної точки зору. Дуже круто, що ми вчилися на реальних прикладах. Після такого семінару одне запитання: «Як далі вірити людям?». Уже й не помічаєш, як кожне повідомлення розбираєш на факти та перевіряєш, чи не фейк це, — ділиться враженнями Юлія Кліноцька.

Автор: Катерина Бондар, студентка-видавець ІІІ курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій 

Фото: Академія української преси