Тісні зв’язки зі школами міста та області підтримує ННІ іноземних мов. Зокрема, це розширення обріїв проекту «Вища та середня школа: співпраця заради майбутнього» для вчителів-філологів міста та області.

Так, доценти ННІ іноземних мов Лариса Корновенко та Марина Василенко взяли участь у інтерактивно-креативному заході «Олександр Вертинський повертається», який підготувала творча група вчителів зарубіжної літератури Золотоніського району (керівник — старший учитель зарубіжної літератури Гладківщинського НВК Світлана Безрукова).

Гостей радо вітали у новоствореній мистецькій вітальні Олександра Вертинського Подільського навчально-виховного комплексу.

Лунали звуки роялю. Це акомпаніатор заходу, вчитель музичного мистецтва Вознесенської школи І-ІІІ ступенів Марина Бабич налаштовувала гостей на зустріч із прекрасним. А з портретів прикрашеної зали за ними спостерігали мудрі та добрі очі Олександра Вертинського — відомого співака, поета, композитора першої половини ХХ століття. Його талант  плекався у минулому столітті саме на Золотоніщині, на хуторці Моцоковка, який нині розрісся у село Подільське. У Подільському шанують славетного земляка. Нещодавно одну з вулиць села назвали його ім’ям. Тепер відкривають мистецьку вітальню, щоб у ній приймати гостей.

Коровай на вишитому рушнику піднесла від жителів вулиці Олександра Вертинського та всієї багатодітної родини Валентина Маковей. А потім у бурхливе море подій, музики, поетичного слова, емоцій повели ведучі Лариса Коломієць (вчитель Скориківської школи), Андрій Логінов (методист районного методичного кабінету ), Світлана Гречун (виконуюча обов’язки директора Подільського НВК), Артем Кухаренко (наймолодший в Україні сільський голова, студент Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького), читці Світлана Безрукова (Гладківщинський НВК), Алла Рідько (Вознесенська ЗОШ), Наталія Мартинюк та Валентина Темченко (Дмитрівський НВК), хореограф Аліна Сергієць (Драбівецький НВК), співаки Людмила Филь (Кропивнянська ЗОШ), Віктор Сагайдак (Гладківщинський НВК), Наталія Пустовгар та Ольга Єпіфонова (Скориківська ЗОШ), Наталія Джура (Богуславецький НВК), драматичний та танцювальний колективи Подільського НВК, вокальний ансамбль учителів Кропивнянської школи під керівництвом Олександра Пузєєва.

Перша частина заходу була присвячена Олександру Вертинському, а друга — своєрідний різножанровий букет українських пісень та хореографічних композицій, яскравою квіткою яких став виступ студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анастасії Пак та Богдана Назарчука.

Самі учасники заходів поділилися враженнями та емоціями.

Ольга Савісько, старший учитель зарубіжної літератури Кропивнянської загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів:

— Я не пропускаю жодного засідання творчої групи вчителів зарубіжної літератури нашого району. Коли почула про відкриття мистецької вітальні Олександра Вертинського у Подільській школі, запросила на цей захід і своїх колег, які співають у вокальному ансамблі. Ми були вражені майстерністю учасників і ведучих: грою на гітарі вчительки із Скориківки Лариси Коломієць, акторським виконанням поезій методиста районного методичного кабінету  Андрія Логінова, чарівними  голосами педагогічних працівників Наталії Джури із Богуславецького та Віктора Сагайдака із Гладківщинського НВК, циганським танцем Аліни Сергієць із Драбівецької школи. А юні танцюристи та актори шкільного драматичного гуртка з Подільського викликали хвилю позитивних емоцій!

Вітальня Вертинського — це особлива форма спілкування інтелектуалів, закоханих у мистецтво, культуру, історію рідного краю творчих особистостей. Це і незвичайна подорож у минуле, що ставить за мету розкрити та поглибити знання про складний творчий шлях наших незаслужено забутих земляків. Я вважаю, що в освітньому та культурному житті Золотоніщини ця подія варта уваги та підтримки.

Тетяна  Гончаренко, заступник голови Золотоніської районної ради:

— Подільське — моя рідна домівка, де промайнуло дитинство, шкільні роки. Довгий час навчала дітей літературі у місцевій школі.

Про історію перебування всесвітньо відомого естрадного артиста, поета та співака Олександра Вертинського у колишній Моцоковці чула від своїх рідних та земляків. У школі ми проводили літературні вечори та читали його поезії. Зрозуміло, що за часів панування в Україні різноманітних державних ідеологій непересічна постать Вертинського була позбавлена уваги з боку культурної та літературної еліти. Я не хочу перебільшувати значення творчої спадщини Славетного П’єро (на публіці він з являвся у костюмах Чорного та Білого П’єро), але ж треба цікавитися і живитися його неповторним виконанням і мудрістю поетичних творів та спогадів. Олександр Вертинський був особисто знайомий із художниками Марком Шагалом і  Казиміром Малевичем, німецькою акторкою Марлен Дитрих та славетною Вірою Холодною, співаком Федором Шаляпіним. Він називав себе «українцем за народженням», бо народився і виріс у Києві. Проте Вертинський і сьогодні має значний вплив на людей, його твори виконували  Андрій Макаревич та Людмила Гурченко. На сцені під дахом Національного академічного театру імені Лесі Українки щомісяця  йде вистава «Александр Вертинский. Бал Господень…»

Ось чому ми підтримали ініціативу педагогів, учнів, батьків Подільської школи, учителів із зарубіжної літератури району створити мистецьку вітальню, яка б розвивала  талант та акторські здібності дорослих і  учнівської молоді, по-новому відкривала для себе образи відомих особистостей, привчала до постійного вдумливого читання художньої літератури. У планах роботи вітальні — зустрічі з відомими акторами, художниками, працівниками культури, музикантами, письменниками, народними майстрами, співаками, вчителями-новаторами, науковцями, краєзнавцями Золотоніщини, Черкащини та України, проведення районних  інтерактивно-креативних заходів за біографічними сторінками Олександра Вертинського.

Андрій Логінов, методист районного методичного кабінету відділу освіти, автор творчої ідеї «Мистецька вітальня Олександра Вертинського», належить до тих людей, які продукують нові ідеї.

— Мої колеги, вчителі, добре знають районні проекти «Сім чудес мого села», «Мрії збуваються», «Об’єднаний районний самодіяльний театр учнівської молоді Золотоніщини», «Україна — в Європі, Європа — в Україні», «Педагогічні семінари, конференції, заходи з Черкаським національним університетом імені Б. Хмельницького» (до 95-річчя відомого вищого навчального закладу), «Шкільні євроклуби», Перший районний фестиваль інноваційної діяльності педагогічних працівників «Від ідеї — до технології» та інші. Дякую небайдужим педагогам, директорам, учням, колегам-методистам, працівникам районного відділу освіти за підтримку і активну участь у них.

Зустріч із творчою спадщиною Олександра Вертинського у мене відбулася ще у 1993 році. Саме тоді я потрапив до Київського національного академічного українського драматичного театру імені Івана Франка на моновиставу Олександра Білозуба «Я сьогодні сміюсь над собою». Мені тоді ще не було й тридцяти років, педагогічний шлях тільки-но розпочався, тому Олександр Білозуб, побачивши моє прагнення перенести театральні прийоми до навчально-виховного процесу в школі, надав кілька порад. Ними користуюся і зараз, і охоче поділюся з колегами: по-перше — право таїнства творчості залишається за Всевишнім; по-друге — працюй із тими, хто хоче працювати. Вони отримають від тебе те, що їм закладено від їхніх здібностей; по-третє — пропагуй те, до чого лежить твоя душа; і, що теж важливо, — будь самоіронічним, якої б висоти успіху не досяг, не вдовольняйся, залишайся простим і відвертим.

Сьогодні для творчості потрібна свобода. Не варто звертатися до зловтішної та руйнівної критики, яка не підкріплена аналізом справ та ділових пропозицій. «Вітальня Вертинського» для мене — шлях в інший світ культури та спілкування, до нової освіти. Дуже важко поєднати філософію, духовність, літературу, музику, драматургію. Потрібно «склеїти» різні сценки та думки, створити новий театр для громади. Нам потрібно нести художнє слово та культуру в маси. Потрібно відновити тверезу думку та справжні почуття, довіру один до одного, не шукати ворогів у тому, хто просто міркує інакше, хто бачить цей світ по-іншому або говорить на другій мові. За це загинули люди під час Революції Гідності на Майдані в Києві! Саме з такими емоціями я виконую вірші Вертинського «Я всегда был за тех, кому горше и хуже…», «Как жаль, что с годами уходит чудесный мой песенный дар…».

Я дякую долі, що знаходжу підримку на рідній Золотоніській землі та в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, випускником якого був сам.

Лариса Корновенко, кандидат філологічних наук, доцент, заступник директора ННІ іноземних мов з наукової роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького:  

— Я приємно вражена сьогоднішнім заходом, високою професійною майстерністю його учасників, які на єдиному диханні зуміли донести до нас зворушливу розповідь про талановиту людину зі складною життєвою та творчою долею, українця і всесвітньо відомого митця слова й музики Олександра Вертинського.

Приємно, що співпраця Навчально-наукового інституту іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та педагогів Золотоніського району продовжується й зміцнюється, завдяки саме таким заходам.

Моє родове коріння бере початок із Скориківки Золотоніського району. Тому, мабуть, відчуваю себе у Подільському як вдома, серед давніх друзів. Затамувавши подих, слухала українські пісні та поезії, романси у виконанні Лариси Коломієць та Людмили Филь, а за голосом Віктора Сагайдака «сумує» всеукраїнська сцена.

Уперше побачила свого однокурсника, а нині методиста районного методичного кабінету відділу освіти, Андрія Логінова у такій креативній ролі, гарною є реалізація його творчої ідеї «Мистецька вітальня». Акторська майстерність юних акторів, особливо Свирида Петровича Голохвастова, підкорила всіх глядачів.

Відкриття мистецької вітальні Олександра Вертинського варте уваги та поширення досвіду як на районному, так і на обласному та міжнародному рівнях. Звичайно, ми розповімо про цей захід і про нашу співпрацю й ректорату нашого закладу, а на наступні засідання привеземо більше учасників та науковців. Зокрема, в наші плани входить організація зустрічі вчителів англійської мови Золотоніського краю та професора Мюнстерського університету Лінгарда Легенгаузена, який працює в ЧНУ.

У дарунок місцевій школі залишаємо книгу про педагога Олександра Захаренка, щоб педагогічний колектив не зупинявся у вивченні та впровадженні досвіду Авторської Сахнівської школи. Із приємністю передаю вітання від керівництва університету та ННІ іноземних мов й передаю ювілейні книги від університету.

Наталія Джура, педагог-організатор Богуславецького навчально- виховного комплексу імені Михайла Максимовича:

— Ми приходимо в життя, щоб утілити мрії та виконати свою місію. Адже хто, як не ми, повинні у цьому посприяти та допомогти іншим.

Сьогоднішній інтерактивно-креативний районний захід у мистецькій вітальні Олександра Вертинського — це майстер-клас для вчителів та працівників культури, для тих, хто має справу з мистецтвом та вихованням. Мало сказати, що я отримала задоволення, я ще відкрила для себе таланти Алли Рідько, директора із Вознесенської школи І- ІІІ ступенів; Світлани Гречун та Артема Кухаренка із Подільського, Світлани Безрукової та Віктора Сагайдака із Гладківшини, Лариси Коломієць зі Скориківки, дуету та вокального ансамблю зі Скориківської та Кропивнянської шкіл. Але найбільше  мене вразило талановите читання поезій методистом відділу освіти Андрієм Логіновим. Цей талант вартий столичної сцени! Я милувалася душевним і материнським співом Людмили Филь, вчительки із Кропивної. На мій погляд, це була зустріч поколінь і талантів.

ННІ іноземних мов