28 червня відбулася регіональна науково-практична конференція “Конотопська битва 1659 року: незабутня сторінка козацької звитяги”, присвячена 420-й річниці від народження Богдана Хмельницького. Проведено її зусиллями Черкаської козацької сотні імені Богдана Хмельницького, яка від жовтня минулого року діє в Черкаському

національному університеті, що носить ім’я великого українського гетьмана. На конференцію в Будинок культури села Руська Поляна Черкаського району зібралися сельчани, серед яких – і три учасники АТО.

Ґрунтовна доповідь крайового бунчужного Черкаського крайового товариства Українського козацтва, сотника, історика Олександра Коваленка була присвячена постаті патріота, гетьмана Війська Запорізького Івана Виговського. Далі магістр історії Андрій Касян проаналізував загальний хід московсько-козацької війни 1658‒1659 років, зробивши акценти на внутрішньому та геополітичному становищі Української козацької держави станом на весну ‒ літо 1659 року. Отаман Черкаської козацької сотні ім. Богдана Хмельницького, бакалавр історії Сергій Шарпінський охарактеризував озброєння та тактику ведення бойових дій, які використовували військові формування, що брали участь у тій переможній для українців битві. На загальному перебігу подій під Конотопом 27‒29 червня (7‒9 липня) 1659 року докладно зупинився писар цієї ж сотні, студент ІІІ курсу ННІ історії та філософії ЧНУ імені Богдана Хмельницького Владислав Нечуйвітер. Про проблеми історичної пам’яті та уроки Конотопської битви аргументовано говорили доктор історичних наук, професор Юрій Присяжнюк та кандидат історичних наук, доцент Сергій Шамара.

Заслухавши доповіді та провівши дискусію, учасники конференції прийшли до наступних висновків. По-перше, історія Конотопської битви 1659 року виявилася не так забутою, як міфологізованою, а її тлумачення – орієнтованим на національні інтереси сусідньої держави. По-друге, численна інформація, розміщена на сайтах Інтернету (з нею може ознайомитися кожен бажаючий), і дотепер має здебільшого політизований характер. Читаючи її, треба розуміти не лише тексти, а й контексти, так би мовити, справжні інтереси замовника таких упереджених інтерпретацій. По-третє, в умовах сьогоднішньої російської агресії оптимізму українцям додає той факт, що, як зазначив Сергій Шамара, “кіборги славного полковника Гуляницького в обложеному московітами Конотопі, на щастя, мають сучасне героїчне продовження”.

Гості з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького ‒ 9 козаків та 2 науковці ‒ щиро вдячні господарям, побратимам-руськополянцям, за можливість публічно презентувати свої знання історії, які, поза всяким сумнівом, мають послугувати українській національній справі. Особливу подяку вони висловлюють Генеральному писарю Українського козацтва, полковнику Віктору Коваленку, хорунжому Віктору Коломійцю, сотнику Олександру Коваленку.

Для Черкаської козацької сотні імені Богдана Хмельницького цей захід став своєрідним “бойовим хрещенням”, яке визначило характер її подальшої діяльності.

Слава Україні!

 Професор, крайовий хорунжий ЧКТ УК Юрій Присяжнюк