Диктант національної єдності у День української писемності та мови написав Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

За традицією, яка в університеті склалася останніми роками, студенти і викладачі, керівники університету, інститутів і факультетів відкладають усі справи і пишуть радіодиктант.

9 листопада голос радіоведучого лунав і в аудиторіях, і в коридорах навчальних корпусів, і в студентському кафе Черкаського національного.

Короткий, але емоційно насичений текст заряджав патріотизмом і нагадував українцям про їхню славну історію і про непросту, але почесну місію відстояти свою державність, національну ідентичність та європейський вибір.

Цього року міжнародна акція об’єднала весь ЧНУ.

Перший проректор Василь Мойсієнко перевіряв свою грамотність разом зі студентами навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій. Він переконаний, що мова — це генетичний код нації і нація живе доти, поки вона користується своєю мовою.

— Зараз як ніколи актуальні пророчі слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову». Ці слова спонукають нас до національної єдності, до збереження державності. Ми будемо продовжувати традицію, яку започаткував в університеті інститут української філології. Сьогодні весь університет, усі структурні підрозділи пишуть диктант єдності. І це дуже важливо, адже наші викладачі, студенти, випускники поширюють, пропагують українське слово.  

Уперше приєднався до написання диктанту директор ННІ економіки і права Юрій Кононенко:

— Диктант єдності написав увесь наш інститут. Я теж із задоволенням узяв участь. Переконаний, що державну мову треба вивчати та досконало знати. Тим більше працівникам органів державної влади, яких готують у нашому інституті. Нещодавно ознайомився зі статтею одного з науковців щодо правових критеріїв вільного володіння державною мовою. І моя думка як юриста полягає в тому, що орган державної влади, в якому не користуються державною мовою, не має права на існування.

Ігор Погрібний, директор ННІ УФСК зазначає:

— Сьогоднішнє свято — День української писемності та мови — органічно вплітається у концепцію національно-патріотичного виховання. Нині питання вибору мови стоїть гостро. У час, коли Україна прагне зберегти свою державність, свій вектор розвитку, лише українська мова може бути отим об’єднавчим фактором для всіх її громадян. Українська мова сьогодні є маркером для всіх — чи ти справді бачиш себе громадянином та патріотом своєї країни.

Тетяна Нінова, директор ННІ природничих наук, говорить:

— Писала диктант єдності вдруге за своє життя. По-перше, відчуваю громадянську відповідальність за нашу країну. По-друге, після диктанту приємно було бачити піднесення студентів, які долучилися до акції. Такі заходи потрібно проводити, аби українська мова переважала на всіх рівнях.

Свій перший у житті диктант національної єдності написав і Борис Мінаєв — український учений зі світовим ім’ям, доктор хімічних наук, професор. Борис Пилипович зізнався, що відчував єдність із українцями всього світу, які писали цей диктант.

— Урочистий момент, піднесений настрій і, головне, — почуття гордості за Україну, — поділився враженнями науковець. — Текст диктанту мені сподобався, він налаштовує на патріотизм. Вважаю, такі акції повинні бути.

Борис Пилипович каже, що писати було нескладно, хоча в своєму житті науковець української мови не вивчав і не вважає, що знає її досконало. Він багато років прожив у Казахстані і знає казахську, постійно читає лекції англійською в вищих навчальних закладах Норвегії, Німеччини, Франції, Швеції, знає швецьку. Українською мовою користується в навчальній і адміністративній роботі. Диктант перевірить, бо самому цікаво, як написав. 

Директор навчально-наукового інституту фізики математики та комп’ютерно-інформаційних систем Юрій Ляшенко розповів: 

— Я родом із села. Моя мати була вчителькою початкових класів і працювала в бібліотеці, де і я провів багато часу. Якщо ми будуємо свою незалежну державу з успішним майбутнім, то починати треба з мови! Такі заходи спонукають українців розвивати свої знання та слідкувати за нововведеннями, щоб бути гідними своїх пращурів.

Людмила Швидка, директор навчально-наукового інституту іноземних мов, зазначила, що хоч вивчення іноземних мов пріоритетне в їхньому інституті, але знання рідної мови — це обов’язок кожного свідомого громадянина. 

— Треба проводити побільше таких акцій, які єднають громаду навколо спільної справи. — Людмила Володимирівна навчалася в російськомовній школі й так склалося, що лише під час становлення незалежності задумалася над вагомістю української мови. — Я усвідомила: якщо знаю і російську, і німецьку, то просто зобов’язана вивчити українську. Тоді я не могла дозволити собі говорити суржиком. Доклавши певних зусиль, я опанувала державну мову й тепер знаю, що це не лише можливо, а й важливо!

Із нагоди свята у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича в читальному залі гуманітарних наук було розгорнуто виставку «О, мово моя, душа голосна України» та тематичні викладки у всіх читальних залах книгозбірні. 

— Ушістнадцяте цей знаменний день був відзначений написанням Всеукраїнського диктанту національної єдності. У цій духовній акції взяли участь понад 25 працівників нашої бібліотеки, — зазначив директор Григорій Голиш.

А ось що думають про акцію студенти

Сніжанна Лозанчин, студентка ННІ економіки і права:

— Ми писали диктант єдності в школі, це зазвичай поєднувалося зі святковими заходами до дня української писемності, з конкурсами. У ці дні у нашій школі вибирали переможців, які відстоювали честь школи в олімпіадах та конкурсах. Я такі диктанти писала успішно, але зараз хочеться перевірити себе. 

Руслан Травкін,  студент ННІ історії і філософії: 

— Диктант єдності пишу не вперше, але вважаю, що писати його потрібно щороку, аби перевірити знання рідної мови, щоб дивитися на свої результати та покращувати їх. І взагалі, вважаю, що акція дуже важлива для кожного українця».

Інна Троценко, студентка ННІ природничих наук:

— Диктант був складний для мене, але цікавий, повчальний, пізнавальний. Вважаю, що акція дуже важлива для вивчення і популяризації української мови.

Крістіна Орел, студентка ННІ УФСК:

— На мою думку, сьогоднішнє свято важливе для нашої державності, особливо в сучасних умовах. Народу без мови не існує. Саме тому потрібно звертати увагу людей на проблеми розвитку та побутування української мови. Популяризувати українське слово, бо говорити та писати правильно рідною мовою — це честь і повага до свого коріння. Спільне написання всеукраїнського диктанту зблизить українців у різних куточках нашої держави. Нехай це невеликий крок до усвідомлення себе як україномовної особистості, проте він потрібний.

Вадим Журавель, студент ННІ ФМтаКІС:

— Цікава тема диктанту, бо раніше я не знав легенду про апостола Андрія Первозванного. День української писемності — це свято, яке я святкую. Саме тому одягнув вишиванку. Щоправда, вона чорного кольору, бо нині кожне свято в Україні має відтінок загальнонаціонального болю.

Ідея всім колективом приєднатися до Всеукраїнської акції з написання диктанту національної єдності належить ректору університету Олександру Черевку. 

— Такі акції об’єднують тих, кому небайдужа українська національна ідея, — незалежність, материнська мова, національна культура та прагнення до духовної єдності. І ця робота — важливий крок у розвитку національно-патріотичного виховання на Черкащині, — переконаний ректор.

 

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького


Стратегічний розвиток університету черкаський науковець вивчав у Польщі

Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Детальніше

У День Гідності та Свободи ЧНУ вшановує громадянський подвиг співвітчизників

Студенти та викладачі Черкаського національного університету імені Детальніше

Увага! 21 листопада о 12:00 — хвилина пам’яті, присвячена борцям за волю України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького відзначить Детальніше

Студентів Черкаського національного навчають користуватися мультимедійними технологіями

Для підвищення професійного рівня студентів напрямку «Мистецтво» Детальніше

День Незалежності Польщі у Полонійному центрі

Нещодавно в Полонійному центрі ННІ іноземних мов Детальніше
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
  • 21
  • 22
  • 23
  • 24
  • 25
  • 26
  • 27
  • 28
  • 29
  • 30
  • 31
  • 32
  • 33
  • 34
  • 35
  • 36
  • 37
  • 38
  • 39
  • 40
  • 41
  • 42
  • 43
  • 44
  • 45
  • 46
  • 47
  • 48
  • 49
  • 50
  • 51
  • 52
  • 53
  • 54
  • 55
  • 56
  • 57
  • 58
  • 59
  • 60
  • 61
  • 62
  • 63
  • 64
  • 65
  • 66
  • 67
  • 68
  • 69
  • 70
  • 71
  • 72
  • 73
  • 74
  • 75
  • 76
  • 77
  • 78
  • 79
  • 80
  • 81
  • 82
  • 83
  • 84
  • 85
  • 86
  • 87
  • 88
  • 89
  • 90
  • 91
  • 92
  • 93
  • 94
  • 95
  • 96
  • 97
  • 98
  • 99
  • 100
  • 101
  • 102
  • 103
  • 104
  • 105
  • 106
  • 107
  • 108
  • 109
  • 110
  • 111
  • 112
  • 113
  • 114
  • 115
  • 116
  • 117
  • 118
  • 119
  • 120
  • 121
  • 122
  • 123
  • 124
  • 125
  • 126
  • 127
  • 128
  • 129
  • 130
  • 131
  • 132
  • 133
  • 134
  • 135
  • 136
  • 137
  • 138
  • 139
  • 140
  • 141
  • 142
  • 143
  • 144
  • 145
  • 146
  • 147
  • 148
  • 149
  • 150
  • 151
  • 152
  • 153
  • 154
  • 155
  • 156
  • 157
  • 158
  • 159
  • 160
  • 161
  • 162
  • 163
  • 164
  • 165
  • 166
  • 167
  • 168
  • 169
  • 170
  • 171
  • 172
  • 173
  • 174
  • 175
  • 176
  • 177
  • 178
  • 179
  • 180
  • 181
  • 182
  • 183
  • 184
  • 185
  • 186
  • 187
  • 188
  • 189
  • 190
  • 191
  • 192
  • 193
  • 194
  • 195
  • 196
  • 197
  • 198
  • 199
  • 200
  • 201
  • 202
  • 203
  • 204
  • 205
  • 206
  • 207
  • 208
  • 209
  • 210
  • 211
  • 212
  • 213
  • 214
  • 215
  • 216
  • 217
  • 218
  • 219
  • 220
  • 221
  • 222
  • 223
  • 224
  • 225
  • 226